Знайомтесь: символдрама

ЗНАЙОМТЕСЬ: СИМВОЛДРАМА

Я.Л. Обухов, м. Москва

Л.О. Федосова, м. Київ

Останнім часом великої популярності в практиці клінічних психологів та психотерапевтів в Україні набула психокорекційна робота за методом символдрами. Символдрама, відома також як Кататимне переживання об­разів або як сновидіння наяву, створена німецьким психотерапевтом Ханскарлом Льойнером наприкінці 40-х — на початку 50-х років. В основі методу лежать концепції класичного психоаналізу та його сучасного розвит­ку (теорія об’єктних відносин М. Кляйн, его-психологїї А.Фрейд, психо­логія «Я» X. Хартманна, «Self-psychology» X. Когута та їх наступне опра­цювання в роботах Ш. Ференці, М. Балінта, Е. Еріксона, Р. Шпітца, Д. Віннікотта, М. Малер, О. Кернберга, Й. Ліхтснберга). Символдрама має та­кож багато спільного з теорією архетипів та колективного несвідомого К.Г. Юнга, а також з розробленим ним методом активного уявляння. Ме­тод символдрами полягає в уявлянні пацієнтом образу на задану психоте­рапевтом тему — мотив. Метафорично символдраму можна охарактеризу­вати як «психоаналіз за допомогою образів».

Цей метод виявив себе клінічно високоефективним при лікуванні не­врозів та психосоматичних захворювань, а також при психотерапії порушень, пов’язаних з легкими проявами невротичного формування особистості.

У цій статті ми пропонуємо вашій увазі опис техніки проведеня деяких мотивів, які використовуються при лікуванні депресій та психосома­тичних розладів. Перший із пропонованих мотивів має назву: «Місце, де Вам було добре».

Людину, яка зручно розташувалася в кріслі, з заплющеними очима, вводять у стан релаксації. Робиться це за допомогою техніки, подібної до аутотренінгу. Після досягнення пацієнтом стану розслаблення йому про­понується згадати таке місце на природі (одне з місць ландшафту: води, землі, лісів), де коли-небудь у своєму житті людина почувала себе щасли­вою, і подумки в образі вирушити туди. Психотерапевт просить описати місце, яке уявляється; при цьому пацієнту даються уточнюючі запитання: «Яка погода? Яка зараз пора року? Котра година? Яка температура по­вітря? Як Ви себе тут почуваєте? Скільки Вам років в образі? Який одяг на Вас?». Для глибшого входження в образ пропонується в уяві виконати не­складні дії: подумки провести рукою по своєму вбранні, відчути якість тканини; «побачити» свій одяг, взуття тощо; спробувати поворушити пле­чима; глибоко вдихнути повітря. Все це робиться, щоб краще увійти в об­раз. Далі задається питання: «Що би Вам хотілося зараз зробити?» Пацієнту дозволяється робити в уяві все, що заманеться. У нього може з’яви­тись бажання погуляти, полежати в траві, нарвати квітів, обстежити місцевість, — психотерапевт при цьому ні в чому не обмежує пацієнта.

Бувають випадки, коли людина на запитання, що би їй хотілося зроби­ти, розгублюється: їй зовсім не спадає на думку, що там можна робити. Це означає, що і в реальному житті, у звичайній ситуації вона, мабуть, не знає, що саме може принести їй радість. Можна припустити, що людина, яка не дозволяє собі керуватися своїми бажаннями та імпульсами, схильна до пасивної установки і звикла отримувати від інших людей вказівки та інструкції. Надання їй свободи дій може викликати у неї безпорадність та пригніченість, що потребує опрацювання в ході подальшої психотерапії.

В образі важливо, щоб пацієнт вербалізував свої почуття та настрій. По виході з образу його запитують: «Що було найприємнішим в образі? Можливо, щось сподобалось менше або викликало негативні емоції? Що було несподіваного, що здивувало найбільше?» Для глибшого пропрацювання емоційного враження, отриманого в образі, пацієнтові дається зав­дання намалювати вдома малюнок (як приклад ми наводимо мал. 1). Про­понується запам’ятати ті позитивні емоції, які пацієнт відчував, перебува­ючи в образі, та, при необхідності, пригадувати цей образ — «Місце, де Вам було добре».

Кожному з практикуючих психотерапевтів потрібно навчитися керу­вати своїм настроєм. Психотерапевт повинен сам в ході свого навчання пройти навчальну психотерапію як пацієнт. Якщо психотерапевту самому довелось пережити депресію і вийти з неї з гідністю, то він здатний краще допомогти пацієнтові пережити його депресію. Як це не парадоксально, депресія може відігравати позитивну роль. Вона допомагає перенести щось нестерпне — ще важче, ніж сама депресія, допомагає вижити, коли втраче­но грунт під ногами. Якщо психотерапевт не зміг свого часу знайти вихід з власної депресії, він може перетворитись на «пораненого цілителя». Тож абсолютно необхідно, щоб «цілитель» обов’язково попередньо сам «зцілив­ся» в ході навчальної терапії.

Для боротьби з депресією сучасна психотерапія пропонує безліч за­собів. Наприклад, у випадку легкої депресії може допомогти структурування або наведення порядку в особистих речах, шафах та паперах, розк­ладання фотокарток, які зафіксували ваше життя, в ряд: від найнеприємніших до найприємніших, та ін.

Символдрама також пропонує ряд ефективних методів лікування деп­ресії. Один із них — описаний вище мотив «Місце, де Вам було добре», який є різновидом одного з головних мотивів основного ступеню симводдрами. На першому етапі проведення символдрами психотерапевт дотримуєть­ся стратегії позитивного підкріплення пацієнта. Роль психотерапевта при цьому — підтримуюча. Мета описаного мотиву — виявити ресурсний по­тенціал людини та закріпити позитивні моменти в переживаннях пацієн­та. В інших мотивах переслідуються інші цілі, наприклад, загострення кон­флікту, коли психотерапевт знов і знов повертає пацієнта до переживання конфлікту, — аж доки буде знайдене прийнятне рішення і сам конфлікт стане для пацієнта неактуальним. При роботі на вищому ступені симводд­рами психотерапевтом застосовується техніка «вимотати і доконати».

Наведемо приклад. Жінка потрапила разом зі своїм чоловіком в ава­рію, в результаті якої чоловік загинув, а дружина, перебуваючи у непритом­ному стані, потрапила в реанімаційне відділення лікарні. Після повернен­ня до свідомості у жінки спостерігається посттравматична амнезія. Вона не пам’ятає аварії, не вірить у загибель чоловіка, у неї виникає бажання розкопати могилу загиблого чоловіка. Разом з психотерапевтом жінка прой­шла ряд сеансів саме за технікою «вимотати і доконати». Вона знову пережила аварію в образі, страждала над тілом загиблого чоловіка, в об­разі сама здійснювала обряд похорону. І лише після всього пережитого в образі вона відчула полегшення.

Взагалі, для лікування депресії в клінічних умовах необхідно 15-20 сеансів психотерапії, іноді — поряд із медикаментозним лікуванням (пси­хотерапевтичні сеанси починають проводити через два тижні від початку прийому антидепресантів, — тоді лікування буде найефективнішим).

Як підсумок, наведемо перелік мотивів, які використовуються при ро­боті з депресією за методом символдрами.

1 етап. Встановлення довірливих стосунків між терапевтом і пацієн­том у попередніх бесідах; збір анамнезу; виявлення причини депресії, вста­новлення ії типу; виявлення ресурсів пацієнта. Використовуються мотиви: «Місце, де Вам було добре», «Тварина та її дитя».

2 етап. Підтримуюча і підживлююча стратегія. Мотиви: «Джерело сил», «Оаза», «Купіль», «Курортна ванна», «Місце, де Вам було добре» та інші.

3 етап. Відпрацювання агресії. Спочатку — тієї, що скерована назовні, на об’єкти, які оточують пацієнта, — він усвідомлює, що «світ поганий». Потім — агресії, що спрямована на відносини «психотерапевт-пацієнт» («Що дратує мене в психотерапевті»). Використовуються мотиви: «Вулкан», «Лев», деякі інші.

4 етап. Відпрацювання едіпальних конфліктів, які спричинили депре­сію. Мотиви: «Гора», «Лісова галявина», «Значуща персона» та ін.

Наслідком перебування людини в депресивному стані можуть бути психосоматичні розлади. Йдеться про те, що однією з причин психосома­тичних захворювань є пов’язане з депресією ослаблення віри в майбутнє, яке супроводжується зниженням імунітету.

Робота з пацієнтами, які страждають психосоматичними розладами, починається із з’ясування психологічних причин, які спричинили недугу. Наприклад, за теорією психоаналізу захворювання раком молочної залози у пацієнтки може бути зумовлене неприйняттям себе як жінки або ж як ознака проблем у стосунках з матір’ю; головний біль — як заборона собі якихось думок; болі в шлунку — неприйняття якоїсь інформації; зубний біль, карієс — як брак любові у житті, яку намагаються компенсувати зло­вживанням солодощами тощо.

Після попередньої бесіди з пацієнтом, з’ясування, що турбує його у стані здоров’я, і встановлення приблизних причин психосоматичних роз­ладів проводиться психотерапія за методом символдрами з використан­ням різних мотивів.

Один із найефективніших мотивів лікування психосоматичних захворю­вань — «Інтроспекція всередину свого тіла». Після стандартної формули релаксації хво­рому пропонується уявити себе зменшеним у розмірах і в образі, знаходячись поряд із собою, — великим, який лежить на лузі, — проникнути всередину свого тіла та помандрувати у ті його місця, де фіксуються хворобливі відчуття. Описується все «побачене» у мандрівці (причому, несуттєво, щоб пацієнт добре знав анатомію, — з досвіду тих, хто практикує цей метод, доскональне знання анатомії лише заважає глибокому емоційному переживанню).

Здебільшого, хворі місця якось відрізняються при «баченні» їх в обра­зах: вони можуть виглядати збільшеними або ж зміненого кольору. При лікуванні в мотиві можна застосовувати різні засоби: наприклад, потрима­ти в уяві руки на деякій відстані від хворого місця; в уяві відчути, як до нього іде енергія, як іде тепло (в перекладі з німецького: «лікувати» — «behandeln» — дослівно означає: «брати себе в руки»). Також у цьому мо­тиві для лікування можна використовувати інші засоби, наприклад: сеанс очищення хворого горла шляхом штучного зняття нальоту в уяві (малень­кий чоловічок протирає ганчіркою горло). Якщо у пацієнта добре розви­нена уява, підвищена навіюваність, віра у свого психотерапевта, то цей мотив досить добре діє при психосоматичних розладах.

Роль психотерапевта при цьому зводиться до того, що, використовую­чи позитивний трансфер, лікар підштовхує пацієнта щось зробити в уяві. Така форма «подорожі до хворого органу» працює краще при конкретній локалізації больових відчуттів.

Психотерапія за методом символдрами може супроводжуватись меди­каментозним лікуванням. Як показують численні дослідження, вона здат­на через навіювання зменшити біль або усунути причини захворювань, які кореняться у психіці людини.

Для того, щоб психотерапевт зміг надавати ефективну допомогу лю­дям, які її потребують, необхідне досконале володіння методикою, що до­сягається в ході навчання на спеціальних семінарах з психотерапії за мето­дом символдрами, під час проходження персонального аналізу в рамках індивідуальної та групової навчальної терапії та практичного засвоєння методу в роботі з власними пацієнтами. Навчальні семінари проводяться під керівництвом терапевтів-наставників у різних містах нашої країни.

Метод символдрами вже сьогодні знаходить відгук і великий інтерес у психотерапевтичних співтовариствах України, Росії, Білорусії. Можна спо­діватися, що згодом він стане необхідною і незамінною ланкою у навчанні та становленні вітчизняного психотерапевта.


На цьому принципі грунтується техніка рейкі-метод накладування рук, посилання енергії на відстань. Недарма, коли людина вдаряється коліном, то відразу хапається за вдарене місце руками.