Результаты нейропсихологического исследования

Результати нейропсихологічного обстеження:

1) Визначення латералізації, або асиметричності та домінування руки, ока, вуха, дозволяє описати характер церебрального сенсомоторного домінування. Використовуються символи «П»(правий), «Л»(лівий), «А»(амбідекстральний), які розміщуються за трьома позиціями: перша відповідає провідній руці, друга — домінантному оку, третя – провідному вуху.

У результаті дослідження латералізації в групі жінок, хворих на шизофренію, виявився наступний розподіл латеральних переваг (у порівнянні з представниками контрольної групи, зазначеними за норму):

«ППП»- 45% (45,9%- у контрольній групі),

«ПЛП»- 40% (35% — у контрольній групі),

«ППЛ»- 5% (5%- у контрольній групі),

«ПЛЛ»- 10% (3,6% -у контрольній групі).

Представників груп ліворуких «ЛЛЛ» і ліворуких зі змішаними варіантами сенсорної асиметрії «Лзм» серед вибірки жінок, які страждають на галюцинаторно-маячні психози, не зустрічалось взагалі, хоча серед здорових вони становлять відповідно 5,5% і 5%. Слід зауважити, що представники груп «ЛЛЛ» та «Лзм» вважаються «групою ризику» в плані виникнення логоневрозів, патохарактерологічних особливостей та інших явищ недостатності афективно-вольової сфери (Чуприков А.П. та інші, 2004).

Також спостерігалося зростання числа осіб із провідним лівим оком у сполученні із провідним лівим вухом (з 3,6%-у нормі до 10%-у патології). Серед інших характеристик представників групи «ПЛЛ» є наступна: знижена витривалість до несподіваних короткочасних психоемоційних навантажень (Клейн В.М., 1993), що підтверджує існування зв’язку між функціонуванням головного мозку (латеральною організацією) та патогенезом такого психічного захворювання як шизофренія. В іншому показники латералізації в групі хворих були ідентичні даним з контрольної групи здорових («ППП», «ПЛП», «ППЛ»).

2) Нейропсихологічний профіль визначався за допомогою методики експрес-діагностики «Лурія-90», в основу якої положені накопичені в нейропсихології факти, що стосуються внутрішньої структури та мозкової організації процесів пам’яті.

У результаті проведеного дослідження був побудований профіль психічної діяльності за усередненими показниками тестування осіб вибірки хворих на шизофренію, у якому фіксується підвищення за наступними шкалами:

стосовно до показників слухомовної пам’яті —

шкала 3 — сталість слухових слідів;

шкала 6 — впізнавання слів (порушення проявляються вербальними та літеральними парафазіями);

шкала 7 — регуляція та контроль слухомовної пам’яті (порушення проявляються персевераціями та побічними асоціаціями);

за показниками зорової пам’яті —

шкала 12 — сталість зорових слідів;

шкала 13 — межпівкульний перенос зорової інформації;

шкала 14 — регуляція та контроль зорової пам’яті (порушення у вигляді персеверацій та побічних асоціацій у зоровій продукції).

Загалом, виявлено істотне підвищення показників слухового, зорового й сумарного балів, що свідчить про зниження адаптивних можливостей центральної нервової системи мозку. Але виявлені збережені функції, а саме – обсяг слухомовної пам’яті, гальмування слухових слідів, відтворення заданого порядку слухових стимулів, відтворення звукової структури слів, обсяг зорової пам’яті, відтворення заданого порядку зорових стимулів, відтворення просторової конфігурації зорових стимулів, низький показник феномену дзеркальних рухів (ФДР) – особливо на початку захворювання можуть слугувати основою для розробки психокорекційної програми з метою попередження подальшого зниження основних життєвих функцій у даної категорії хронічно хворих людей.

За результатами проведеного дослідження внутрішньої структури та мозкової організації процесів пам’яті за допомогою методики експрес-діагностики «Лурія-90» виявлено наступне:

стосовно до показників слухомовної пам’яті —

порушення сталості слухових слідів (загальномозкові поразки – поразка лобних або лобно-скроневих відділів мозку, поразка лівої скроневої дялянки та акустико-мнестичні дефекти, патологічнимй стан кори — поразка задньо- та нижньоскроневих ділянок кори лівої півкулі),

невпізнавання слів з появою вербальних та літеральних парафазій (ознаки лобного синдрому, дисфункція лівої скроневої дялянки),

порушення регуляції та контролю слухомовної пам’яті у вигляді персеверацій та побічних асоціацій (лобна симптоматика — лобно-скроневі та лобно-діенцефальні поразки ГМ),

за показниками зорової пам’яті —

порушення сталості зорових слідів (у ряді випадків дефекти зорової памяті є однією із ранніх симптомів поразки потиличних ділянок мозку, до яких надалі приєднються інші ознаки зорової агнозії);

порушення міжпівкульного переносу зорової інформації (зміна міжгемісферних взаємодій, локалізацію патологічного вогнища в межах місто-мозочкової системи, дисфункцію — дизгенезію або агенезію — мозолистого тіла);

порушення регуляції та контролю зорової пам’яті у вигляді персеверацій та побічних асоціацій у зоровій продукції (лобна симптоматика).

Загалом, виявлено істотне підвищення показників слухового, зорового й сумарного балів, що свідчить про зниження адаптивних можливостей центральної нервової системи мозку. Окрім цього, впливати на характеристики пам’яті можуть також лобні розлади, які повязані із ослабленням вольового компоненту. А як відомо, порушення емоційно-вольової сфери при шизофренії вважаються первинними розладами, порушення пізнавальних функцій – вторинними.

Але виявлені збережені функції, а саме – обсяг слухомовної пам’яті, гальмування слухових слідів, відтворення заданого порядку слухових стимулів, відтворення звукової структури слів, обсяг зорової пам’яті, відтворення заданого порядку зорових стимулів, відтворення просторової конфігурації зорових стимулів, низький показник феномену дзеркальних рухів (ФДР) – особливо на початку захворювання можуть слугувати основою для розробки психокорекційної програми з метою попередження подальшого зниження основних життєвих функцій у даної категорії хронічно хворих людей.

При безпосередньому запам’ятовуванні та відтворенні у протіканні мнестичної діяльності перш за все приймає участь права півкуля, а при відстроченому запам’ятовуванні та відтворенні – ліва (у правшів). При лівосторонніх поразках безпосереднє відтворення матеріалу більш збережено, ніж при правосторонніх. Тобто, за даним тестом виявлено збреження функціонування окремих ділянок правої півкулі головного мозку (збережені параметри — обсяг слухомовної пам’яті, гальмування слухових слідів, відтворення заданого порядку слухових стимулів, відтворення звукової структури слів) при наявності порушень окремих ділянок лівої півкулі ГМ, які відповідають за функціонування мнестичної діяльності (показників слухомовної пам’яті — порушення сталості слухових слідів, невпізнавання слів з появою вербальних та літеральних парафазій).

Також, для вербального матеріалу провідними виявляються змістовні звязки, які забезпечуються переважно лівою півкулею, а для невербального матеріалу – перцептивні ознаки, які «кодуються» та «запам’ятовуються» переважно структурами правої півкулі. Так, збережені показники — обсяг зорової пам’яті, відтворення заданого порядку зорових стимулів, відтворення просторової конфігурації зорових стимулів, низький показник феномену дзеркальних рухів (ФДР) – свідчать також про певні збережені ділянки правої півкулі, що приймають участь у функціонуванні зорової пам’яті.

3) Дослідження конструктивного гнозису та праксису за допомогою методики Рея-Тейлора.

За результатами проведеного дослідження виявлено наступне:

1) Дедуктивна стратегія (нормативна, з послідовним переходом від цілого до частки) при копіюванні фігур Рея-Тейлора застосовувалася хворими на шизофренію у 45% випадків;

пофрагментарна стратегія спостерігалася у 40% випадків;

хаотична, практично без чіткої послідовності дій — у 15% випадків.

Таким чином, розпад нормативної стратегії спостерігався в 55% випадків, тобто порушення стратегії оптико-просторової діяльності зустрічалося більше, ніж у половині випадків, що патогномонічно для дисфункції правої півкулі.

2) Спостерігалися також різні випадки порушення усвідомленого сприйняття цілісного перцептивного поля:

лівостороннє ігнорування різного ступеня виразності проявлялося у 25% випадків, з яких у 10% випадків — при копіюванні правою рукою, у 15%-лівої,

правостороннє ігнорування зустрічалося набагато частіше: у 70% випадків, із яких правою рукою — у 40% випадків, лівої — у 15% випадків, правої й лівої одночасно — у 15% випадків.

Нормативне зображення спостерігалося в 5% випадків, з яких переважне число фігур зображувалося лівою рукою (3%), рідше — при копіюванні правою рукою (5%), у окремих випадках нормативне зображення відбувалося і правою і лівою рукою одночасно.

Лівостороннє ігнорування (25% — у нашому дослідженні) виникає при поразці правої півкулі або при порушенні міжпівкульних зв’язків (наприклад, при дисфункції мозолистого тіла).

Правостороннє ігнорування (70%) свідчить про зміну міжгемісферних взаємодій.

3) Порушення координатних уявлень у вигляді реверсій спостерігалося в 25% випадків, що також характерно для стійкої зміни міжпівкульних взаємодій, при локалізації патологічного вогнища в межах місто-мозочкової системи, при різних варіантах дизгенезії або агенезії мозолистого тіла.

4) Метричні порушення спостерігались в усіх випадках (100%), що є патогномонічною ознакою страждання правої півкулі.

За результатами проведеного дослідження конструктивного гнозису та праксису за допомогою методики Рея-Тейлора виявлено наступне:

розпад нормативної стратегії спостерігався в 55% випадків, тобто порушення стратегії оптико-просторової діяльності зустрічалося більше, ніж у половині випадків, що патогномонічно для дисфункції правої півкулі;

лівостороннє ігнорування (25% — у нашому дослідженні) виникає при поразці правої півкулі або при порушенні міжпівкульних зв’язків (наприклад, при дисфункції мозолистого тіла), правостороннє ігнорування (70%) свідчить про зміну міжгемісферних взаємодій;

порушення координатних уявлень у вигляді реверсій спостерігалося в 25% випадків, що також характерно для стійкої зміни межпівкульних взаємодій, при локалізації патологічного вогнища в межах місто-мозочкової системи, при різних варіантах дизгенезії або агенезії мозолистого тіла;

метричні порушення спостерігались в усіх випадках (100%), що є патогномонічною ознакою страждання правої півкулі.

Таким чином, за методикою Рея-Тейлора виявлено страждання правої півкулі у жінок з галюцинаторно-маячними психозами (порушення стратегії оптико-просторової діяльності, розпад нормативної стратегії, лівостороннє ігнорування, метричні порушення), зміну міжгемісферних взаємодій (правостороннє ігнорування, порушення координатних уявлень у вигляді реверсій), локалізацію патологічного вогнища в межах місто-мозочкової системи, дисфункцію — дизгенезію або агенезію — мозолистого тіла (лівостороннє ігнорування, порушення координатних уявлень у вигляді реверсій). Результати відображено у таблиці 3.18

Таблиця 3.18

Загальні результати нейропсихологічного тестування

№ з/п

Методика

Виявлені порушення

Нейропсихологічна симптоматика

1.

Методика експрес-діагностики «Лурія-90»

порушення сталості слухових слідів

загальномозкові поразки – поразка лобних або лобно-скроневих відділів мозку, поразка лівої скроневої дялянки та акустико-мнестичні дефекти, патологічний стан кори — поразка задньо- та нижньоскроневих ділянок кори лівої півкулі

невпізнавання слів з появою вербальних та літеральних парафазій

ознаки лобного синдрому, дисфункція лівої скроневої ділянки

порушення регуляції та контролю слухомовної пам’яті у вигляді персеверацій та побічних асоціацій

лобна симптоматика — лобно-скроневі та лобно-діенцефальні поразки ГМ

порушення сталості зорових слідів

поразка потиличних ділянок мозку

порушення міжпівкульного переносу зорової інформації

зміна міжгемісферних взаємодій, локалізація патологічного вогнища в межах місто-мозочкової системи, дизфункція — дизгенезія або агенезія мозолистого тіла

порушення регуляції та контролю зорової пам’яті у вигляді персеверацій та побічних асоціацій у зоровій продукції

лобна симптоматика

істотне підвищення показників слухового, зорового й сумарного балів

зниження адаптивних можливостей центральної нервової системи мозку

ослаблення вольового компоненту

лобні розлади

2.

Методика Рея-Тейлора

розпад нормативної стратегії (порушення стратегії оптико-просторової діяльності)

дисфункція правої півкулі

лівостороннє ігнорування (порушення усвідомленого сприйняття цілісного перцептивного поля)

поразка правої півкулі або порушення міжпівкульних зв’язків (наприклад, при дисфункції мозолистого тіла)

правостороннє ігнорування (порушення усвідомленого сприйняття цілісного перцептивного поля)

зміна міжгемісферних взаємодій

порушення координатних уявлень у вигляді реверсій

стійка зміна міжпівкульних взаємодій, локалізація патологічного вогнища в межах місто-мозочкової системи, дизгенезія або агенезія мозолистого тіла

метричні порушення

страждання правої півкулі

Отримані нейропсихологічні дані відповідають результатам об’єктивних досліджень морфології та функціонування мозку при шизофренії.