Патопсихология и нейропсихология

Результати патопсихологічного обстеження:

В ході експерименту було виявлено порушення пізнавальних процесів та зниження інтелектуальної продуктивності у хворих на шизофренію у порівнянні з групою здорових досліджуваних. Дослідження пізнавальних процесів у хворих на шизофренію за допомогою патопсихологічних методик продемонструвало розлад усіх зазначених когнітивних функцій. Порушення виявлено в сфері уваги, пам’яті та мислення. При виконанні методики Шульте у хворих виявлено уповільнений темп сенсомоторних реакцій, недостатня концентрація уваги, порушення вибірковості уваги. Зокрема, час на пошук чисел у здорових досліджуваних складає 35-45 сек., у хворих на шизофренію час збільшений і складає в середньому 64,12 сек. Загалом, функція уваги при шизофренії характеризується розладами, які виявляються у нестійкості уваги, порушення здатності до довільної концентрації, порушення вибірковості уваги. У нейропсихологічному аспекті при дослідженні активної уваги: нестійкість активної уваги (при збереженні гностичного фактору) пов’язана перш за все з порушенням функціонування лобної кори великих півкуль, а також з неефективною роботою глибинних ділянок мозку.

Мнестичні функції досліджувалися за допомогою методики «Запам’ятовування 10 слів». У всіх хворих виявлялося зниження обсягу короткочасної пам’яті, зниження обсягу відстроченого відтворення. З низькою продуктивністю запам’ятовування пов’язані вищезазначені порушення довільної уваги. Середні показники за результатами виконання методики складають 7,41 слова після п’ятого повторення у порівнянні зі здоровими досліджуваними, які відтворюють 10 слів до третього повторення. У нейропсихологічному аспекті: при лобному синдромі слова запам’ятовуються хаотично, часто зустрічаються слова випадкові, помилка повторюється при подальших відтвореннях без спроби її виправити, двічі підряд в одній пробі відтворюється одне й те ж слово. Хворі з поразкою лівої скроневої дялянки та акустико-мнестичними дефектами не в змозі утримати необхідний матеріал, просять його повторити, втрачають окремі деталі, замінюють персонажів (нп, мурашку – на комара тощо). Хворі з поразкою лобних або лобно-скроневих відділів мозку часто виявляють порушення вибірковості збереження слідів, спливають побічні асоціації, спостерігаються змістовні зісковзування. Для хворого з патологічним станом кори можливість утримання слідів обмежується, при цьому повторення низки слів не приводить до покращення результатів (ознака поразки задньо- та нижньоскроневих ділянок кори лівої півкулі).

Опосередковане запам’ятовування досліджувалось за допомогою методики піктограм. Інтерпретація результатів методики проводилась за Херсонським Б.Г., за яким оцінка кількісних співвідношень враховувала наступні якісні фактори: абстрактності, індивідуальної значущості, частоти, адекватності. У хворих на шизофренію більшість піктограм являють собою символічні образи, причому символіка використовується неадекватно, хворі привносять індивідуальний зміст у піктограми, спотворюючи сутність стимульних понять; чимало образів оригінальних, значний відсоток повторюваних малюнків, що пов’язано зі стереотипією відповідей; переважають неадекватні піктограми, що свідчить про спотворення процесів мислення. У нейропсихологічному аспекті при дослідженні опосередкованого запам’ятовування: врата визначного змістовного зв’язку можлива у хворих з діенцефальним синдромом, що супроводжується порушенням мнестичних процесів. При порушенні лобних відділів мозку хворі виявляються неспроможними виділяти та використовувати допоміжні змістовні зв’язки як засіб для запам’ятовування – додаткове зображення (піктограма) починає викликати побічні, самостійні асоціації, не пов’язані з відповідним стимульним поняттям.

За методикою класифікації, у досліджуваної групи хворих на шизофренію виявлені порушення всіх складових інтелектуальної діяльності (за Зейгарнік Б.В.): порушення операціональної сторони мислення (по типу спотворення процесів узагальнення та абстрагування), динамічного компоненту (у вигляді лабільності мислення з утворенням випадкових асоціацій, зісковзуванням на побічні зв’язки та асоціації) та мотиваційної, або особистісної, складової процесу мислення (явища різноплановості, резонерства, ознаки порушення цілеспрямованості мислення, зниження критичності). У нейропсихологічному аспекті за методикою класифікації: класифікація на підставі загальних суттєвих ознак та узагальнення за цими ознаками свідчить про відносне домінування лівопівкульного стилю обробки інформації; узагальнення предметів та явищ за їх фактичними, наглядно-образними звязками, без глибокого аналізу, є ознакою переважання правопівкульних стратегій; хаотичний, непослідовний засіб угрупування, при якому немає чіткої системи класифікації, є ознакою відсутності орієнтовочної фази поведінки у проблемній ситуації, що найбільш типово для лобних поразок.

За методикою виключення, серед відповідей хворих на шизофренію спостерігаються і адекватні, і неадекватні рішення, які нерідко супроводжуються нестандартними, неадекватними коментарами. У нейропсихологічному аспекті за методикою виключення: хворі з поразкою правої півкулі об’єднують поняття на підставі їх категоріальних особливостей, виділяючи суттєві ознаки. При поразці лобних ділянок мозку відмічаються своєрідні порушення операцій з абстрактними відношеннями: у подібних випадках виникає втрата вибірковості зв’язків та заміна їх побічними варіантами або інертними стереотипами. Хворі з вираженим лобним синдромом можуть лише на нетривалий час виявити збереженість основних абстрактних відносин (протилежності, роду, виду, частини та цілого, причини та наслідків), але потім заміняють їх під впливом випадкових асоціацій або за типом «інтелектуальних персеверацій». Тому хворі з враженням лобних ділянок мозку не в змозі вирішити задачу, коли пред’являється декілька можливих рішень, із яких потрібно вибрати єдине адекватне.

За методикою порівняння понять хворими поняття порівнюються часто неадекватно, спостерігається актуалізація їх латентних ознак, резонерські тенденції, вихолощені судження, парологія.

За методикою розуміння переносного змісту прислів’їв та метафор серед представників групи хворих на шизофренію зустрічається як адекватне, так і неадекватне трактування (переважає останнє), як на конкретно-образному рівні, так і на абстрактному, зустрічаються різноманітні порушення процесу мислення по дисоціативному типу: явища різнорівневості, різноплановості, змістовні зісковзування, резонерські тенденції тощо. У нейропсихологічному аспекті за методикою пояснення змісту прислів’їв: характерною зоною поразки, що призводить до нездатності розуміння переносного змісту прислів’їв, є лобні ділянки головного мозку.

У нейропсихологічному аспекті за методикою к.Коса:

дана методика відноситься до прийомів, що оцінюють сформованість операцій зорово-просторового аналізу та синтезу, рівень розвитку наглядно-образного мислення, здатність до програмування та послідовної реалізації конструктивної діяльності, які, у свою чергу, є складовою частиною більш загальних інтелектуальних функцій. Центральне забезпечення подібної діяльності включає одночасно декілька функціональних систем. У дорослих це переважно тімяно-потиличні та лобні відділи мозку. Якщо до патологічного процесу включаються передні відділи мозку, то їх пошкодження призводить до наступних наслідків у роботі з методикою (інтелектуального, програмного, цілеполагаючого, вибіркового характеру) – порушення послідовності самих операцій, а інколи й імпульсивного маніпулювання кубиками, стереотипного повторення помилкових дій, явного неспівпадіння результату зі зразком, відсутності критики, спробам розпочати роботу не дослухавши інструкцію та іншим ознакам «лобного синдрому».

За методикою ТАТ, характерними особливостями відповідей хворих на шизофренію є: відсутність завершення, стереотиповість, формальність завершення, нерозкриття думок та почуттів героїв, нерідко оповідання не виходить за межі запропонованого малюнка, в описах відсутній зв’язок, проявляється непослідовність, незвичні описи, фіксація на деталях, великий відсоток статичних сцен з проявом пасивності, бездіяльності, описом страждання. У нейропсихологічному аспекті за методикою ТАТ: правильна передача формальної сторони оповідання при відсутності врахування емоційного компоненту (інтонаційно-мімічного) буде свідчити про слабкість функціонування правої скроневої ділянки.

У нейропсихологічному аспекті при дослідженні емоційно-вольової сфери: якісна неадекватність емоційного реагування найчастіше пов’язана із порушеннями роботи лобних ділянок мозку. Переважне відтворення негативних за емоційним значенням слів пов’язано з поразкою лівої лобної ділянки, позитивних — з поразкою правої лобної ділянки головного мозку.

Результати патопсихологічного тестування відображено у таблиці 3.19

Таблиця 3.19

Узагальнені результати патопсихологічного тестування з нейропсихологічними висновками

№ з/п

Методика

Виявлені порушення

Нейропсихологічна симптоматика

1.

Методика Шульте

нестійкість активної уваги (при збереженні гностичного фактору)

порушення функціонування лобної кори великих півкуль, неефективна робота глибинних ділянок мозку

2.

Методика «Запам’ятовування 10 слів».

слова запам’ятовуються хаотично, часто зустрічаються слова випадкові, помилка повторюється при подальших відтвореннях без спроби її виправити, двічі підряд в одній пробі відтворюється одне й те ж слово

лобний синдром

не в змозі утримати необхідний матеріал, просять його повторити, втрачають окремі деталі, замінюють персонажів (нп, мурашку – на комара тощо)

поразка лівої скроневої дялянки та акустико-мнестичні дефекти

порушення вибірковості збереження слідів, використовують побічні асоціації, спостерігаються змістовні зісковзування

поразка лобних або лобно-скроневих відділів мозку

можливість утримання слідів обмежується, при цьому повторення низки слів не приводить до покращення результатів

патологічний стан кори — поразка задньо- та нижньоскроневих ділянок кори лівої півкулі

3.

Методика піктограм

врата визначного змістовного зв’язку, що супроводжується порушенням мнестичних процесів

діенцефальний синдром

додаткове зображення (піктограма) починає викликати побічні, самостійні асоціації, не пов’язані з відповідним стимульним поняттям

порушення лобних відділів мозку

4.

Методика класифікації

хаотичний, непослідовний засіб угрупування, при якому немає чіткої системи класифікації, що є ознакою відсутності орієнтовочної фази поведінки у проблемній ситуації

лобні поразки

5.

Методика виключення

порушення операцій з абстрактними відношеннями: втрата вибірковості зв’язків та заміна їх побічними варіантами або інертними стереотипами

поразка лобних ділянок мозку

можуть лише на нетривалий час виявити збереженість основних абстрактних відносин, але потім заміняють їх під впливом випадкових асоціацій

виражений лобний синдром

6.

Методика порівняння понять

не в змозі вирішити задачу, коли є декілька можливих рішень, із яких потрібно вибрати єдине адекватне

враження лобних ділянок

7.

Методика пояснення змісту прислів’їв та метафор

нездатністі розуміння переносного змісту прислів’їв

характерна зона поразки — лобні ділянки головного мозку

8.

Методика к.Коса

порушення конструктивного праксису

тімяно-потиличні та лобні відділи мозку

порушення послідовності самих операцій, а інколи й імпульсивного маніпулювання кубиками, стереотипного повторення помилкових дій, явного неспівпадіння результату зі зразком, відсутності критики, спробам розпочати роботу не дослухавши інструкцію

передні відділи мозку — «лобний синдром»

9.

Методика ТАТ

передача формальної сторони оповідання при відсутності врахування емоційного компоненту

права скронева ділянка

10.

Методика «Доповнення незавершених речень»

якісна неадекватність емоційного реагування

лобні ділянки мозку

переважне відтворення негативних за емоційним значенням слів

поразка лівої лобної ділянки

переважне відтворення позитивних за емоційним значенням слів

поразка правої лобної ділянки головного мозку

Таким чином, в результаті дослідження у хворих з галюцінаторно-маячними розладами виявлено переважно порушення лобних відділів (порушення мисленнєвої діяльності та регуляції інтелектуально-мнестичних дій), премоторних зон (організація всіх психічних актів, що виявляється у змінах динаміки мисленнєвого процесу), скроневих (запам’ятовування слів) та третинних зон.