Нейропсихологічна методика експрес-діагностики «Лурія-90»

Накопичені у нейропсихології факти, які стосуються внутрішньої структури та мозкової організації процесів пам’яті, положені в основу розробки нейропсихологічної методики експрес-діагностики «Лурія-90» (Симерницька О.Г., 1991), побудованої на якісному аналізі слухової та зорової пам’яті.

Методика направлена на дослідження процесів фіксації та актуалізації слідів у слуховій та зоровій сферах в умовах як безпосереднього, так і відстроченого відтворення.

Слухомовні тести є традиційними, вони входять як обов’язкові до стандартної схеми нейропсихологічного дослідження, розробленої А.Р. Лурія для дослідження хворих з осередковими ураженнями головного мозку.

Нейропсихологічна методика експрес-діагностики складається з 10 серій.

Серія 1. Запам’ятовування двох груп по 3 слова.

Серія 2. Запам’ятовування 5 слів.

Серія 3.Перше відстрочене відтворення слухових стимулів.

Серія 4. Запам’ятовування 5 букв.

Серія 5. Запам’ятовування 5 фігур.

Серія 6. Перехресне відтворення зорових стимулів.

Серія 7. Друге відстрочене відтворення слухових стимулів.

Серія 8. Пізнавання слів.

Серія 9. Третє відстрочене відтворення слухових стимулів.

Серія 10. Відстрочене відтворення зорових стимулів.

Результати виконання всіх серій оцінюються за 14 шкалами. Кожна з них відображає один з параметрів психічної діяльності. Всі шкали методики мають кількісне вираження. Більшість шкал оцінюються за декількома показниками. Всього за підсумками дослідження аналізується й кількісно оцінюється 34 показника.

У методиці експрес-діагностики застосовується особливий принцип нарахування бальних оцінок.

1. Нарахування балів за методикою експрес-діагностики проводиться з урахуванням не лише кількості правильно відтворених елементів, але й числа пред’явлень, яке потрібне для їх відтворення. Це забезпечує значне розширення діапазону бальних оцінок у порівнянні з традиційними прийомами їх нарахування.

2. У методиці експрес-дігностики відсутні узагальнені бальні оцінки, що використовується в усіх інших методиках, коли за два різні результати (наприклад, за відтворення заданої групи слів як після одного, так і після двох пред’явлень) нараховується один і той же бал.

3. За низкою параметрів шкала бальних оцінок у методиці експрес-діагностики немає верхнього значення. Бальні оцінки визначаються числом допущених помилок, за кожну з яких нараховується відповідний бал.

За результатами виконання проб, що входять в методику експрес-діагностики, можна зробити висновки про потенційні можливості індивіда.

При виконанні методика виявляється нетрудомісткою: на виконання всіх завдань йде, як правило, не більше 30 хвилин. Методика виявила себе ефективною в діагностиці навіть мінімальної церебральної недостатності.

Методика експрес-діагностики «Лурія-90» призначена для визначення мозкових дисфункцій і відображає наступні параметри психічної діяльності:

1 – обсяг слухомовної пам’яті;

2 — гальмування слухових слідів;

3 — сталість слухових слідів;

4 – відтворення заданого порядку слухових стимулів;

5 – відтворення звукової структури слів;

6 — впізнавання слів;

7 — регуляція та контроль слухомовної пам’яті;

8 — обсяг зорової пам’яті;

9 — відтворення заданого порядку зорових стимулів;

10 — відтворення просторової конфігурації зорових стимулів;

11 – феномен дзеркальних рухів (ФДР);

12 — сталість зорових слідів;

13 — межпівкульний перенос зорової інформації;

14 — регуляція та контроль зорової пам’яті.

За наслідками бального оцінювання за вказаними параметрами проводиться обчислення трьох усереднених показників — «слухового», «зорового» та «сумарного» балів.

«Слуховий бал» характеризує стан слухових функцій. Статистично достовірне перевищення нормативних значень цього балу характерно для функціональної недостатності мозкових структур, що забезпечують здійснення слухових функцій.

«Зоровий бал» характеризує стан зорово-просторових процесів. Статистично достовірне перевищення нормативних значень цього балу свідчить про функціональну недостатність мозкових структур, що забезпечують здійснення зорово-просторових функцій.

«Сумарний бал» визначається узагальненням результатів слухового й зорового балів. Він характеризує загальний стан адаптивних можливостей центральної нервової системи мозку. Збільшення цього балу в порівнянні з нормою свідчить про зниження цих можливостей.

Якісний аналіз отриманих результатів дозволяє визначити специфіку порушень: у одних випадках вони можуть бути пов’язані із звуженням об’єму пам’яті, в інших — з гальмуванням та слабкістю слідів, або з феноменом дзеркальних рухів, або з недостатністю процесів регуляції та контролю психічної діяльності, т.д.

Порушення звукової структури слів виявляються літеральними й вербальними парафазіями. Літеральні парафазії можуть бути пов’язані з недостатністю як акустико-гностики, так і артикуляторної ланки мовної діяльності. Вербальні парафазії носять характер заміни одного слова іншим, близьким заданому слову за звучанням або за змістом.

Повторні відтворення однієї і тієї ж парафазії вважаються персевераціями та відносяться до порушень регуляції й контролю слухомовної пам’яті. Регуляція та контроль слухомовної пам’яті забезпечують довільну організацію мнестичної діяльності та її перетворення на свідомий акт, направлений на відображення й відтворення заданої інформації.

Найбільш характерним проявом порушень регуляції й контролю служать персеверації та побічні і асоціації. Побічними асоціаціями називаються такі помилки відтворення, які носять характер зісковзування на випадкові, безконтрольно спливаючі зв’язки. Побічні асоціації виявляються відтворенням слів, що не пред’являлися в дослідженні, без виражених звукових та смислових зв’язків із пред’явленими словами.

Розпізнавання та відтворення — функціонально різні ланки вербально-мнестичної діяльності. Поєднані прояви порушень відтворення та пізнавання свідчать про більшу вираженість мнестичного дефекту у порівнянні з вибірковим порушенням лише актуалізації слідів.

У деяких випадках порушення пізнавання можуть мати більший ступінь вираженості, ніж порушення відтворення. Для порушень розпізнавання характерні два види помилок. Один із них носить характер невпізнавання слів, що пред’являлися у дослідженні, інший — виявляється помилковими розпізнаваннями, коли стимули, що не пред’являлися у дослідженні, оцінюються як ті, що пред’являлися.

У зоровій сфері, як і в слуховій, порушення заданого порядку стимулів виявляється наявністю перестановок. Перестановки можуть мати місце як при відтворенні обох груп стимулів (букв і фігур), так і вибірково виявлятися лише при відтворенні однієї з них.

Порушення відтворення просторової конфігурації зорових стимулів можуть варіюватися у значних межах. Вони можуть мати місце як при відтворенні стимулів по пам’яті, так і при їх копіюванні із зразка.

Помилки відтворення, що носять характер просторової реверсії стимулів, називають дзеркальними і оцінюються за параметром дзеркальних рухів. Найбільш поширеним видом феномену дзеркальних рухів є реверсія форми стимулів. Реверсія форми стимулів може відбуватися не тільки за горизонтальною, але й за вертикальною оссю. Феномен дзеркальних рухів може виявлятися також реверсією порядку стимулів.

Особливий тип феномену дзеркальних рухів пов’язаний із реверсією напряму. У тих випадках, коли реверсія напряму поєднується з реверсією форми стимулів, вона входить до структури дзеркального письма й поєднується з реверсією порядку стимулів, яка характерна для феномену дзеркальних рухів.

Міжпівкульне перенесення зорової інформації визначається шляхом порівняльного аналізу продуктивності відтворення одних і тих же зорових стимулів по пам’яті правою та лівою руками. При нормальному функціонуванні міжпівкульних комісур, і перш за все мозолистого тіла, продуктивність відтворення стимулів правою і лівою рукою є однаковою.

Порушення міжпівкульної взаємодії виявляється неможливістю відтворення мовних стимулів лівою, а немовних — правою рукою (Газзаніга, 1970 і ін.). У цих випадках доступно тільки пряме відтворення, яке виконується рукою, контрлатеральною півкулі, яка специфічна для відтворних стимулів. Прикладом такого відтворення служить письмове виконання букв правою, а фігур — лівою рукою.

При відстроченому відтворенні використовується не лише прямий, але й перехресний тип відтворення, при якому відображення стимулів проводиться рукою, що контролюється півкулею, яка одержує інформацію через мозолисте тіло.

Зіставлення результатів відтворення одних і тих же стимулів в умовах їх прямого й перехресного відстроченого відтворення дозволяє визначати недостатність міжпівкульних взаємодій. Про наявність такої недостатності свідчить більш низька продуктивність відтворення букв лівою, ніж правою рукою, а фігур — правою у порівнянні з лівою рукою.

Зворотнє співвідношення, при якому більш низькими є показники прямого відтворення, ніж перехресного, відноситься до параметру сталості зорових слідів.

Регуляція і контроль зорової та слухової пам’яті забезпечують свідому організацію мнестичної діяльності, яка спрямована на довільне відображення та відтворення заданої інформації.

Для порушень регуляції та контролю зорової пам’яті також характерні персеверації й побічні асоціації. Персеверації виявляються інертним повторенням одних і тих же помилкових зображень.

Побічні асоціації у зоровій сфері, так само як і в слуховій, носять характер зісковзування на випадкові зв’язки, що безконтрольно спливають. Вони виявляються відтворенням букв і фігур, які не пред’являлися в дослідженні.

Зміни мнестичної діяльності можуть носити як модально-специфічний, так і модально-неспецифічний характер.

Модально-специфічні зміни пам’яті пов’язані із запам’ятовуванням стимулів, що відносяться до однієї сенсорної модальності (або слухової, або зорової, або ін.), а модально-неспецифічні пов’язані із запам’ятовуванням стимулів різних модальностей (і слухової, і зорової, та ін.). Ці різні типи порушень пам’яті спостерігаються при поразці різних мозкових структур.

Модально-специфічні розлади виникають при поразках різних систем (скроневих, потиличних та ін.) аналізаторів, а модально-неспецифічні — при поразках глибоких структур мозку і перш за все гіпоталамо-діенцефальної ділянки.

І при модально-неспецифічних, і при модально-специфічних змінах психічної діяльності відхилення від нормативних значень бальних оцінок носять локальний характер. Навіть при дуже виражених відхиленнях від норми завжди виявляються не тільки порушені, але й збережені параметри психічної діяльності.

Саме ці параметри й складають той резерв, який можна використовувати для розробки системи реабілітаційних заходів, що будується так, щоб корекція наявних розладів проводилася за рахунок залучення нормально функціонуючих ланок.

Оскільки як слуховий, так і зоровий бал можуть бути пов’язані з недостатністю різних психічних процесів (звуженням об’єму пам’яті, тормозимістю слідів, порушенням регуляції й контролю тощо), то розробка коригуючих заходів повинна будуватися з урахуванням нейропсихологічного профілю психічної діяльності, що дає якісну оцінку її змін.

Нейропсихологічний профіль психічної діяльності будується на підставі даних нейропсихологічного дослідження за наслідками успішності виконання проб методики. При цьому на осі ординат відкладаються бали, а на осі абсцис — номери проб, об’єднані в блоки (блок слухової пам’яті, блок зорової пам’яті). Нейропсихологічний профіль наочно відображає особливості й ступінь вираженості порушень окремих вищих психічних функцій та їх взаємозв’язок.

Підсумковий нейропсихологічний висновок будується перш за все на основі ретельного аналізу структури синдрому в цілому. Оцінка ж результатів успішності виконання різних проб має допоміжне значення й використовується при зіставленні даних дослідження хворого в динаміці відновного навчання та порівнянні даних різних досліджень між собою.

Нейропсихологічна методика експрес-діагностики «Лурія-90»

Серія 1. Запам’ятовування двох груп по 3 слова.

1 група – холод, квітка, книга; 2 група – слон, вода, підлога.

Б1 – перше безпосереднє відтворення, П1 – перше повторне відтворення, П2 – друге повторне відтворення, Б2 – друге безпосереднє відтворення, Б3 – третє безпосереднє відтворення… Припустимо 5-разове пред’явлення стимулів.

Серія 2. Запам’ятовування 5 слів.

3 група — будинок, кіт, ліс, ніч, дзвін.

Процедура проведення серії 2 аналогічна серії 1.

Серія 3. Перше відстрочене відтворення слухових стимулів.

Пригадуються слова почергово 1, 2, 3 груп.

Серія 4. Запам’ятовування 5 букв.

Копіювання букв правою рукою; написання букв по пам’яті.

Серія 5. Запам’ятовування 5 фігур.

Копіювання фігур лівою рукою; написання букв по пам’яті лівою рукою.

Серія 6. Перехрестне відтворення зорових стимулів.

6а пригадуються вивчені букви у серії 4 і пишуться лівою рукою;

6б пригадуються вивчені фігури у серії 5 і пишуться правою рукою.

Серія 7. Друге відстрочене відтворення слухових стимулів.

Пригадуються слова почергово 1, 2, 3 груп.

Серія 8. Взнавання слів.

День-, слон+, кіт+, сніг-, дзвін+, підлога+, листок-, коло+, стук-, мороз-, ріка-, вітер-, книга+, вода-, двір-, холод+, звук-, квітка+, ліс+, вікно-, будинок+, стіл-, ніч+, трава-.

Серія 9.Третє відстрочене відтворення слухових стимулів (1,2,3 групи).

Серія 10. Відстрочене відтворення зорових стимулів (букви – правою рукою, фігури – лівою рукою).