Нейропсихологічне дослідження галюцинаторно-маячних психозів у жінок

Міжнародна Кадрова Академія

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Міжнародний Відкритий Університет

На правах рукопису

Спеціальність: психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філософії в галузі психології

Київ-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у спільній докторантурі Міжнародної Кадрової Академії, Міжрегіональної Академії управління персоналом та Міжнародного Відкритого Університету.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Чуприков Анатолій Павлович

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Вінник Михайло Іванович

                                   кандидат психологічних наук Вознесенська Олена Леонідівна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наукові дослідження останніх років підтверджують перспективність нейропсихологічного підходу до вивчення мозкового дефекту при шизофренії. При всьому різноманітті наукових гіпотез не існує єдиної думки відносно латеральної локалізації патологічної детермінанти при даному захворюванні.

Шизофренія протягом багатьох років є предметом клінічних спростережень та психологічних досліджень (Блейхер В.М., Кабанов С.О., Калінін В.В., Критська В.П., Курек М.С., Литвак В.А., Магомедова М.В., Марценківський І.А., Мелешко Т.К., Поляков Ю.Ф., Холмогорова А.Б. та інші). В останні роки у зв’язку з накопиченням досвіду з клініко-психологічної діагностики шизофренії (Алфімова М.В., Бурлачук Л.Ф., Вербенко В.А., Вербенко М.В., Вільянов В.Б., Ганзин І.В., Уварова Л.Г., Трубніков В.І. та інші) значно посилився інтерес до практичних можливостей нейропсихологічних методик для більш об’єктивного визначення стану пацієнтів з метою подальшої реабілітації хворих на шизофренію.

Результативність таких досліджень може бути підвищена за рахунок застосування синдромного аналізу (Лурія А.Р., 1973, 2002). Це дозволяє доповнити існуючі дані про характер мозкових порушень, що лежать в основі шизофренічного дефекту. На теперішній час накопичені дані про аномалії функціонування головного мозку у хворих на шизофренію, які виявлені за допомогою нейропсихологічних методик (Поляков Ю.Ф., Бажин Є.Ф., 1973; Столяров Г.В., Блєднова О.Ф., Ус З.Г., 1976: Ткаченко С.В., Бочаров А.В., 1991; Koren D., Seidman L.J.,Harrison R.N. et al., 1998; Goldstein J.M., Goodman J. et al., 1998; Rand B.R., 2000).

Проводяться різноманітні об’єктивні дослідження морфології й функціонування мозку при шизофренії. Комп’ютерна томографія фіксує патологічні відхилення у вигляді збільшення мозкових шлуночків, переважно локалізацію кортикальної атрофії в лобових, тім’яних і скроневих відділах, функціональну недостатність конвекситальних префронтальних утворень. У результаті клінічного й магнітно-резонансно-томографичного (МРТ) обстеження отримані дані про розширення шлуночкової системи мозку, збільшення товщини коліна й стовбура мозолистого тіла у хворих на шизофренію (Орлова й інші, 1998). При використанні методів функціонального картування головного мозку в роботі з психотичними пацієнтами було виявлено, що наявність негативних симптомів, таких, як бідність психомоторних та вербальних проявів, пов’язана зі зниженням метаболічної активності в лівих префронтальних відділах кори, а галюцінації пов’язані з гіперактивністю лівої скроневої кори (Frith Chris, 1999).

Чимало нейропсихологічних досліджень хворих на шизофренію базуються на концепції функціональної асиметрії півкуль та зводяться до пошуку латеральних відмінностей між співставленими групами. Найбільш розповсюджена гіпотеза про зв’язок шизофренії з ураженням лівої півкулі. В багатьох працях доведено, що хворі на шизофренію краще виконують «правопівкульні» (які спираються на сприйняття гештальтів та синтез) когнітивні завдання, ніж «лівопівкульні» (потребуючі аналізу й впорядкування інформації в часі) (Томас та інші, 1987). Разом з тим існують дані, що при шизофренії порушені ідентифікація облич та розуміння емоційної експресії, які проявляються у мові, міміці та жестах, тобто типово «правопівкульні» функції (Фейнберг та інші, 1986). Важливо, що вказані розлади виявляються у нещодавно захворівших, хоча їх вираженість корелює з тривалістю захворювання. В інших роботах представлені дані про двосторонній характер нейропсихологічного розладу при шизофренії (Белліні, 1988).

Нейропсихологічне дослідження особливостей порушень у хворих на шизофренію виявляють дифузний характер симптоматики, відсутність чітко локальних розладів вищих психічних функцій. Розлади мнестичних, інтелектуальних, рухових функцій носять змішаний характер і не відносяться до жодного з варіантів лобних синдромів. Недостатність регіонарних «передніх» факторів (активності, спонтанності, пластичності та інших) виступають на фоні загальних розладів мозкової діяльності (Вассерман та інші, 1997).

Використання синдромного аналізу дозволяє доповнити існуючі уявлення про характер мозкових порушень, які є підґрунтям шизофренічного дефекту. З іншої сторони, вивчення характеру та структури порушень з точки зору синдромного аналізу може сприяти не лише розумінню патофізіологічних механізмів дефекту у осіб з з галюцінаторно-маячними розладами, так і відпрацюванню нових підходів до психотерапевтичної корекції.

Таким чином, знання про порушення вищих психічних функцій при шизофренії необхідно доповнити глибоким дослідженням структури когнітивного дефіциту при шизофренії, визначенням мозкових порушень, що лежать в основі шизофренічного дефекту. Актуальність дослідження обумовлена неохідністю розробки і створення критеріїв оцінки стану вищих психічних функцій хворих на шизофренію за допомогою не лише патопсихологічних методик, а й нейропсихологічного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри медичної психології та психокорекції інституту соціальних наук ім. Г.Алієва Міжрегіональної Академії управління персоналом.

Об’єкт дослідження – пато- та нейропсихологія галюцинаторно-маячних розладів.

Предмет дослідження — пато- та нейропсихологічні особливості вищих психічних функцій у хворих жінок з шизофренічним дефектом.

Мета дослідження: вивчення нейропсихологічних особливостей вищих психічних функцій у осіб жіночої статі, які страждають на галюцінаторно-маячні розлади.

У своєму дослідженні ми виходили з припущення, що існують деякі кореляційні характеристики психопатологічної симптоматики та нейропсихологічних показників.

Загальна логіка дослідження відображена у сукупності теоретичних і практичних завдань:

1.Здійснити теоретичний аналіз стану вищих психічних функцій хворих з галюцінаторно-маячними розладами.

2.Шляхом використання нових нейропсихологічних методик виявити наявні нейропсихологічні порушення у жінок, які страждають на галюцинаторно- маячні розлади.

3.Співвіднести отримані результати з наявними даними з особливостей нейропсихологічних порушень у хворих на шизофренію.

4.Зробити висновки про латеральну організацію патологічних детермінантних систем.

5.Проаналізувати структуру розладів вищих психічних функцій хворих жінок з галюцінаторно-маячними розладами.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали загальні принципи психологічної науки (детермінізму, активності, розвитку, системно-структурного підходу та ін.). В основу дослідження також покладено:

— розробки в області практичної психології та психодіагностики (А.А.Анастазі, Л.Ф.Бурлачук, Є.В.Сидоренко);

— фундаментальні представлення про латеральну організацію діяльності головного мозку (Н.Н.Брагіна, Т.А.Доброхотова, І.М.Тонконогий, В.А.Айрапетянц, А.М.Полюхов, О.С.Адріанов, Е.Г.Симерницька, Л.Я.Балонов,В.Л.Деглін, Б.І.Бєлий, А.П.Чуприков);

— основи нейропсихологічного аналізу вищих психічних функцій на прикладі органічних вражень головного мозку (А.Р.Лурія, Є.Д.Хомская, К.Прибрам);

— результати клінічних спростережень та психологічних досліджень психічного захворювання шизофренія (В.М.Блейхер, С.О.Кабанов, В.В.Калінін, В.П.Критська., М.С.Курек, В.А.Литвак, М.В.Магомедова, І.А.Марценківський, Т.К.Мелешко, Ю.Ф.Поляков, А.Б.Холмогорова);

— досвід з клініко-психологічної діагностики шизофренії (М.В.Алфімова, Л.Ф.Бурлачук, В.А.Вербенко, М.В.Вербенко, В.Б.Вільянов, І.В.Ганзин, Л.Г.Уварова, В.І.Трубніков);

— нейропсихологічний підхід при дослідженні галюцінаторно-маячних психозів (А.С.Шмарьян, Є.Ф.Бажин);

— дані про латеральну організацію патологічної детермінантної системи (А.П.Чуприков, А.Н.Ліньов, І.А.Марценківський).

Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були використані відповідні методи дослідження. Хворі обстежувались за допомогою набору нейропсихологічних проб, які складаються з сенсибілізованих проб, доповнених завданнями на дослідження мислення та конструктивного праксису. Латеральний профіль був побудований за допомогою Луганської карти латеральних ознак та Луганського сенсибілізованого опитувальника для визначення рукості (Чуприков А.П. зі співавт., 1994). Нейропсихологічний профіль психічної діяльності складався за результатами обстеження хворих за допомогою нейропсихологічної методики експрес-діагностики «Лурія – 90» (Симерницька Е.Г., 1991). Вивчення конструктивного гнозису та праксису хворих на шизофренію проводилось за допомогою методики Рея-Тейлора (Семенович А.В., 2002)

Патопсихологічне обстеження складалось з методик «Функціональні проби Шульте» «Запам’ятовування 10 слів», «Піктограми», «Виключення», «Класифікація», «Розуміння переносного змісту прислів’їв та метафор», «Порівняння понять», «Доповнення незакінчених речень», «ТАТ» тощо.

Організація дослідження. На першому етапі (2000-2001рр.) була вивчена та проаналізована медична (психіатрична) та психологічна (патопсихологічна та нейропсихологічна) література по проблемі, досліджений вітчизняний та світовий досвід в галузі медико-психологічного підходу до психічного захворювання шизофренія з галюцінаторно-маячними проявами, визначені об’єкт і предмет, мета і завдання дослідження. На другому етапі (2002-2003рр.) розроблена методика дослідження, проведено констатуючий експеримент з виявлення патопсихологічних та нейропсихологічних особливостей вищої психічної діяльності хворих жінок з галюцінаторно-маячними розладами, проведено порівняльне обстеження контрольної групи психічно здорових жінок за допомогою аналогічних тестів. На третьому етапі (2004-2006рр.) здійснено аналіз та узагальнення результатів емпіричного дослідження та здійснено літературне оформлення дисертації.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна частина дослідження проводилась на базі Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 серед пацієнтів віком від 17 до 40,5 років жіночого клінічного відділення (відділення реабілітації). Контрольну групу складали психічно здорові жінки – студентки інституту соціальних наук ім. Г. Алієва МАУП, які навчаються за спеціальностіми: «Практична психологія» та «Медична психологія» (у віці від 19 до 30 років, денна, заочна та вечірня форми навчання), жінки, які приймали участь у роботі тренінгової групи за напрямками «Вирішення особистісних проблем», «Тренінг особистісного зростання» та «Соціально-психологічний тренінг відпрацювання комунікативних навичок» (віком від 15 до 22 років) та слухачі курсів підвищення кваліфікації лікарів Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (жінки віком від 22 до 39 років). Всього в експерименті брало участь 120 жінок.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні вперше проведено порівняльну оцінку змін психічних функцій у жінок з галюцінаторно-маячними розладами на матеріалі нейропсихологічного та патопсихологічного обстеження. При цьому використано як методики, що добре зарекомендували себе в роботі з даною категорією хворих (детально описані в відповідній науковій літературі та розповсюджено використовуються при диференційній діагностиці у клініці), так і методи, що раніше не використовувались у роботі з даною нозологічною групою. Поглиблені теоретичні знання про роль патопсихологічного та нейропсихологічного дослідження у клінічному оцінюванні стану хворих, розроблено структуру сукупного патопсихологічного та нейропсихологічного обстеження хворих. Виявлено типові порушення когнітивної діяльності при шизофренії, зокрема у жінок з галюцінаторно-маячними розладами. Подальший розвиток отримала система діагностичної роботи психолога в умовах психіатричної клініки: проведене дослідження дає змогу теоретично обгрунтувати необхідність застосування методів патопсихологічної та нейропсихологічної діагностики розладів, що сприятиме більш точному оцінюванню стану хворих на шизофренію.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для розробки діагностичних критеріїв об’єктивної оцінки хворих на шизофренію за допомогою певних патопсихологічних та нейропсихологічних методик, для прогнозу стану хворих та можливостей їх соціальної реадаптації, для створення індивідуальних реабілітаційних програм. Автором відібрана і апробована група субтестів нейропсихологічних методик для здійснення експрес-оцінки когнітивного функціонування хворих на шизофренію. Використання методики експрес-діагностичної оцінки стану когнітивних функцій в умовах психіатричної клініки дає можливість більш об’єктивно оцінювати як стан хворих, так і його динаміку під впливом лікування, що дозволяє скоротити час перебування хворих у стаціонарі.

Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних та практичних основ діагностичної роботи в умовах психіатричної клініки з використанням патопсихологічних та нейропсихологічних тестів, впровадженню та відпрацюванні психокорекційних програм з метою усунення у хворих функціональних розладів за допомогою нейропсихологічних методів. Матеріали дослідження полягли в основу для підготовки і розробки, а також практичного використання навчальних матеріалів у курсі клінічної психології та патопсихології за спеціальністю «Медична психологія» для студентів МАУП.

Надійність та вірогідність результатів забезпечується реалізацією обґрунтованих теоретико-методологічних положень у вирішенні завдань емпіричного дослідження, застосуванням методів, адекватних предметові, меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибору досліджуваних, кількісним і якісним аналізом результатів, використанням методів математичної статистики для оцінки отриманих даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження були представлені на Міжнародній українсько-російській науковій конференції «Асиметрія мозку і поведінка людини» (м.Київ, 2005), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології» (м.Київ, 2006). Результати дослідження регулярно обговорювались на засіданнях кафедри медичної психології та психокорекції інституту соціальних наук ім. Г.Алієва Міжрегіональної Академії управління персоналом протягом 2005 -2006 років.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 3 наукових праці у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи обумовлена завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел. Обсяг дисертації складає 191 сторінку, текст дисертації містить: таблиць – 3, малюнків – 12. Список використаних джерел налічує 159 найменувань, з яких 31 англійською мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність проблеми дослідження, ступінь її розробки, визначаються об’єкт і предмет дослідження, мета і завдання, методологічні та методичні підходи, розкривається наукова новизна та теоретична значущість роботи, наводяться дані про апробацію даних дисертаційного дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі «Теоретичний підхід до вивчення порушень вищих психічних функцій, які виявлені шляхом нейропсихологічного дослідження пізнавальної діяльності хворих на шизофренію» на основі аналізу досліджень останніх років визначено роль нейропсихологічного обстеження поряд із патопсихологічним у розумінні шизофренії, висвітлено сучасні підходи до нейропсихологічного аналізу та з’ясовано його можливості у психопатологічній діагностиці.

У роботі проаналізовані сучасні погляди на типові порушення пізнавальної діяльності при шизофренії, їх роль у клінічній картині захворювання (Вербенко В.А., Кабанов С.О., Калінін В.В., Мосолов С.Н., Сулимов Г.Ю. та інші). В останні роки у зв’язку з накопиченням досвіду з клініко-психологічної діагностики шизофренії (Алфімова М.В., Бурлачук Л.Ф., Вербенко В.А., Вербенко М.В., Вільянов В.Б., Ганзин І.В., Уварова Л.Г., Трубніков В.І. та інші) значно посилився інтерес до практичних можливостей нейропсихологічних методик для більш об’єктивного визначення стану пацієнтів з метою подальшої реабілітації хворих на шизофренію.

Результативність таких досліджень може бути підвищена за рахунок застосування синдромного аналізу (Лурія А.Р., 1973, 2002). Це дозволяє доповнити існуючі дані про характер мозкових порушень, що лежать в основі шизофренічного дефекту. На теперішній час накопичені дані про аномалії функціонування головного мозку у хворих на шизофренію, які виявлені за допомогою нейропсихологічних методик (Поляков Ю.Ф., Бажин Є.Ф., (1973); Столяров Г.В., Блєднова О.Ф., Ус З.Г., (1976); Ткаченко С.В., Бочаров А.В., (1991); Koren D., Seidman L.J.,Harrison R.N. et al., (1998); Goldstein J.M., Goodman J. et al., (1998); Rand B.R., (2000) ).

Визначення нейропсихологічних порушень вищих психічних функцій у хворих на шизофренію дає змогу використовувати теоретичні знання на практиці в диференційній діагностиці з метою більш точного оцінювання стану хворих.

Аналіз робіт дозволив оцінити значущість застосування нейропсихологічних методик у діагностиці шизофренії. В дисертаційному дослідженні описані можливі результати тестування та відповідні порушення функціонування головного мозку. Однак, на даному етапі залишаються не до кінця виявленими відмінності нейропсихологічних порушень при різних формах шизофренії, на різних етапах протікання захворювання.

Таким чином, знання про порушення функціонування головного мозку при шизофренії необхідно доповнити глибоким дослідженням структури порушень, міри їх прояву та динаміки в залежності від типу протікання захворювання.

У другому розділі «Методика та організація дослідження порушень вищих психічних функцій хворих на шизофренію» обґрунтовано методики, за допомогою яких стало можливим розв’язання поставлених завдань, наведено статистичні методи обробки емпіричного матеріалу, подано соціально-демографічні і клінічні відомості про групи хворих та контрольну групу.

Дослідження виконано на базі клінічного відділення Київської міської психоневрологічної лікарні №1 протягом 2002-2006 років. Обстежено 70 жінок у віці від 17 до 40,5 років (в середньому за виборкою – близько 32,5 років; освітній рівень: з вищою освітою – 40%, з незакінченою вищою – 15%, з середньою фаховою – 20%, із незакінченою середньо-спеціальною – 5%, із середньою – 20%), які хворіють на шизофренію від 1,5 до 10 років. Нозологічна кваліфікація проводилась відповідно з критеріями МКХ-10. Для обстеження були обрані хворі з діагнозом Ф 20.0 – «Шизофренія, параноїдна форма, безперервно-прогредієнтний тип», в загальній клінічній картині яких домінували галюцінаторно-маячні розлади. На момент обстеження всі хворі отримували нейролептичну терапію.

Контрольну групу склали 50 психічно здорових досліджуваних також жіночої статі. Середній вік їх складав 27,5 років (від 15 до 39 років); освітній рівень: з вищою освітою – 43,75%, з незакінченою вищою – 18,75%, з середньою фаховою – 25%, із незакінченою середньою – 12,5%

Значущих розбіжностей за факторами віку, рівня освіти між групою хворих та групою здорових досліджуваних не було, що зробило можливим коректне порівняння даних, отриманих у досліджуваних різних груп.

Відповідно до задач дослідження було застосовано набір нейропсихологічних методик, спрямованих на вивчення особливостей вищих психічних функцій.

В процесі експерименту з використанням нейропсихологічних методик дослідження було доповнено результатами повного патопсихологічного обстеження. Методика «Функціональні проби Шульте» була використана для дослідження темпу сенсомоторних реакцій та особливостей активної уваги (здатність до зосередження та вибірковості), також для виявлення стомлюваності, коливань уваги. Порушення пам’яті досліджувалися за допомогою методика «Запам’ятовування 10 слів», що дозволило оцінити стан вербальної пам’яті, особливості запам’ятовування та стан функції уваги. Опосередковане запам’ятовування, особливості асоціативного процесу вивчались за допомогою методики піктограм. Для дослідження рівня процесів узагальнення та абстрагування, особливостей процесу мислення використовувались методики виключення, класифікації, розуміння переносного змісту прислів’їв та метафор, порівняння понять тощо. Емоційно-вольова сфера вивчалась за допомогою проективних методик: незакінчених речень, ТАТ.

Процедура дослідження кожного окремого хворого була такою: проведенню експериментальних проб передувало знайомство з історією хвороби, докладне вивчення анамнестичних даних, бесіда, після чого пропонувалися завдання, спрямовані на вивчення стану вищих психічних функцій.

У третьому розділі «Особливості вищих психічних функцій у жінок, які страждають на галюцінаторно-маячні розлади, виявлені в процесі нейро- та патопсихологічного обстеження» розглядаються та систематизуються отримані результати експериментального дослідження.

Результати нейропсихологічного обстеження:

1) Визначення латералізації, або асиметричності та домінування руки, ока, вуха, дозволяє описати характер церебрального сенсомоторного домінування. Використовуються символи «П»(правий), «Л»(лівий), «А»(амбідекстральний), які розміщуються за трьома позиціями: перша відповідає провідній руці, друга — домінантному оку, третя – провідному вуху.

У результаті дослідження латералізації в групі жінок, хворих на шизофренію, виявився наступний розподіл латеральних переваг (у порівнянні з представниками контрольної групи, зазначеними за норму):

«ППП»- 45% (45,9%- у контрольній групі),

«ПЛП»- 40% (35% — у контрольній групі),

«ППЛ»- 5% (5%- у контрольній групі),

«ПЛЛ»- 10% (3,6% -у контрольній групі).

Представників груп ліворуких «ЛЛЛ» і ліворуких зі змішаними варіантами сенсорної асиметрії «Лзм» серед вибірки жінок, які страждають на галюцинаторно- маячні психози, не зустрічалось взагалі, хоча серед здорових вони становлять відповідно 5,5% і 5%. Слід зауважити, що представники груп «ЛЛЛ» та «Лзм» вважаються «групою ризику» у плані виникнення логоневрозів, патохарактерологічних особливостей та інших явищ недостатності афективно-вольової сфери (Чуприков А.П. та інші, 2004).

Також спостерігалося зростання числа осіб із провідним лівим оком у сполученні із провідним лівим вухом (з 3,6%-у нормі до 10%-у патології). Серед інших характеристик представників групи «ПЛЛ» є наступна: знижена витривалість до несподіваних короткочасних психоемоційних навантажень (Клейн В.М., 1993), що підтверджує існування зв’язку між функціонуванням головного мозку (латеральною організацією) та патогенезом такого психічного захворювання як шизофренія В іншому показники латералізації в групі хворих були ідентичні даним з контрольної групи здорових («ППП», «ПЛП», «ППЛ»).

Розподіл латеральних переваг серед хворих на шизофренію (піддослідна група) та психічно здорових людей (контрольна група) відображено на рисунку 1.

2) Нейропсихологічний профіль визначався за допомогою методики експрес-діагностики «Лурія-90», в основу якої положені накопичені в нейропсихології факти, що стосуються внутрішньої структури та мозкової організації процесів пам’яті.

У результаті проведеного дослідження був побудований профіль психічної діяльності за усередненими показниками тестування осіб вибірки хворих на шизофренію, у якому фіксується підвищення за наступними шкалами:

стосовно до показників слухомовної пам’яті —

шкала 3 — сталість слухових слідів;

шкала 6 — впізнавання слів (порушення проявляються вербальними та літеральними парафазіями);

шкала 7 — регуляція та контроль слухомовної пам’яті (порушення проявляються персеверациями та побічними асоціаціями);

за показниками зорової пам’яті —

шкала 12 — сталість зорових слідів;

шкала 13 — межпівкульний перенос зорової інформації;

шкала 14 — регуляція та контроль зорової пам’яті (порушення у вигляді персеверацій та побічних асоціацій у зоровій продукції).

Загалом, виявлено істотне підвищення показників слухового, зорового й сумарного балів, що свідчить про зниження адаптивних можливостей центральної нервової системи мозку. Але виявлені збережені функції, а саме – обсяг слухомовної пам’яті, гальмування слухових слідів, відтворення заданого порядку слухових стимулів, відтворення звукової структури слів, обсяг зорової пам’яті, відтворення заданого порядку зорових стимулів, відтворення просторової конфігурації зорових стимулів, низький показник феномену дзеркальних рухів (ФДР) – особливо на початку захворювання можуть слугувати основою для розробки психокорекційної програми з метою попередження подальшого зниження основних життєвих функцій у даної категорії хронічно хворих людей.

Порівняльні показники серед хворих на шизофренію та психічно здорових людей відображено на рисунку 2.

Параметри психічної діяльності:

1 – обсяг слухомовної пам’яті;

2 — гальмування слухових слідів;

3 — сталість слухових слідів;

4 – відтворення заданого порядку слухових стимулів;

5 – відтворення звукової структури слів;

6 — впізнавання слів;

7 — регуляція та контроль слухомовної пам’яті;

8 — обсяг зорової пам’яті;

9 — відтворення заданого порядку зорових стимулів;

10 — відтворення просторової конфігурації зорових стимулів;

11 – феномен дзеркальних рухів (ФДР);

12 — сталість зорових слідів;

13 — межпівкульний перенос зорової інформації;

14 — регуляція та контроль зорової пам’яті.

3) Дослідження конструктивного гнозису та праксису за допомогою методики Рея-Тейлора.

За результатами проведеного дослідження виявлено наступне:

1) Дедуктивна стратегія (нормативна, з послідовним переходом від цілого до частки) при копіюванні фігур Рея-Тейлора застосовувалася хворими на шизофренію в 45% випадків;

пофрагментарна стратегія спостерігалася в 40% випадків;

хаотична, практично без чіткої послідовності дій, — в 15% випадків.

Таким чином, розпад нормативної стратегії спостерігався в 55% випадків, тобто порушення стратегії оптико-просторової діяльності зустрічалося більше, ніж у половині випадків, що патогномонічно для дизфункції правої півкулі.

2) Спостерігалися також різні випадки порушення усвідомленого сприйняття цілісного перцептивного поля:

лівостороннє ігнорування різного ступеня виразності проявлялося в 25% випадків, з яких в 10% випадків — при копіюванні правою рукою, в 15%-лівої,

правобічне ігнорування зустрічалося набагато частіше: в 70% випадків, з яких правою рукою — в 40% випадків, лівої — в 15% випадків, правої й лівої одночасно — в 15% випадків.

Нормативне зображення спостерігалося в 5% випадків, з яких переважне число фігур зображувалося лівою рукою (3%), рідше — при копіюванні правою рукою (5%), в окремих випадках нормативне зображення відбувалось і правої, і лівою рукою одночасно.

Лівостороннє ігнорування (25% — у нашому дослідженні) виникає при поразці правої півкулі або при порушенні міжпівкульних зв’язків (наприклад, при дизфункції мозолистого тіла).

Правобічне ігнорування (70%) свідчить про зміну міжгемісферних взаємодій.

3) Порушення координатних уявлень у вигляді реверсій спостерігалося в 25% випадків, що також характерно для стійкої зміни межпівкульних взаємин, при локалізації патологічного вогнища в межах місто-мозочкової системи, при різних варіантах дизгенезії або агенезії мозолистого тіла.

4) Метричні порушення спостерігались в усіх випадках (100%), що є патогномонічною ознакою страждання правої півкулі.

Отримані нейропсихологічні дані відповідають результатам об’єктивних досліджень морфології та функціонування мозку при шизофренії.

Результати патопсихологічного обстеження:

В ході експерименту було виявлено порушення пізнавальних процесів та зниження інтелектуальної продуктивності у хворих на шизофренію в порівнянні з групою здорових досліджуваних. Для визначення розбіжностей було використано метод багатофакторного дисперсійного аналізу.

Дослідження пізнавальних процесів у хворих на шизофренію за допомогою патопсихологічних методик продемонструвало розлад усіх зазначених когнітивних функцій. Порушення виявлено в сфері уваги, пам’яті та мислення. При виконанні методики Шульте у хворих виявлено уповільнений темп сенсомоторних реакцій, недостатня концентрація уваги, порушення вибірковості уваги. Зокрема, час на пошук чисел у здорових досліджуваних складає 35-45 сек., у хворих на шизофренію час збільшений і складає в середньому 64,12 сек. Загалом, функція уваги при шизофренії характеризується розладами, які виявляються в нестійкості уваги, порушення здатності до довільної концентрації, порушення вибірковості уваги.

Мнестичні функції досліджувалися за допомогою методики «Запам’ятовування 10 слів». У всіх хворих виявлялося зниження обсягу короткочасної пам’яті, зниження обсягу відстроченого відтворення. З низькою продуктивністю запам’ятовування пов’язані вищезазначені порушення довільної уваги. Середні показники за результатами виконання методики складають 7,41 слова після п’ятого повторення в порівнянні зі здоровими в порівнянні зі здоровими досліджуваними, які відтворюють 10 слів до третього повторення.

Опосередковане запам’ятовування досліджувалось за допомогою методики піктограм. Інтерпретація результатів методики проводилась по Херсонському Б.Г., за яким оцінка кількісних співвідношень враховувала наступні якісні фактори: абстрактності,індивідуальної значущості, частоти, адекватності. У хворих на шизофренію більшість піктограм являють собою символічні образи, причому символіка використовується неадекватно, хворі привносять індивідуальний зміст у піктограми, спотворюючи сутність стимульних понять; чимало образів оригінальних, значний відсоток повторюваних малюнків, що пов’язано зі стереотипією відповідей; переважають неадекватні піктограми, що свідчить про спотворення процесів мислення.

За методикою класифікації, у досліджуваної групи хворих на шизофренію виявлені порушення всіх складових інтелектуальної діяльності (за Зейгарнік Б.В.): порушення операціональної сторони мислення (по типу спотворення процесів узагальнення та абстрагування), динамічного компоненту (у вигляді лабільності мислення з утворенням випадкових асоціацій, зісковзуванням на побічні зв’язки та асоціації) та мотиваційної, або особистісної, складової процесу мислення (явища різноплановості, резонерства, ознаки порушення цілеспрямованості мислення, зниження критичності).

За методикою виключення, серед відповідей хворих на шизофренію спостерігаються і адекватні, і неадекватні рішення, які нерідко супроводжуються нестандартними, неадекватними коментарами.

За методикою порівняння понять хворими поняття порівнюються часто неадекватно, спостерігається актуалізація латентних їх ознак, резонерські тенденції, вихолощені судження, парологія.

За методикою розуміння переносного змісту прислів’їв та метафор серед представників групи хворих на шизофренію зустрічається як адекватне, так і неадекватне трактування (переважає останнє), як на конкретно-образному рівні, так і на абстрактному, зустрічаються різноманітні порушення процесу мислення по дисоціативному типу: явища різнорівневості, різноплановості, змістовні зісковзування, резонерські тенденції тощо.

За методикою ТАТ, характерними особливостями відповідей хворих на шизофренію є: відсутність кінцівки, стереотиповість, формальність кінцівки, нерозкриття думок та почуттів героїв, нерідко оповідання не виходить за межу запропонованого малюнка, в описах проявляється відсутність зв’язку, непослідовність, незвичні описи, фіксація на деталях, великий відсоток статичних сцен з проявом пасивності, бездіяльності, описом страждання.

Таким чином, в результаті дослідження у хворих з галюцінаторно-маячними розладами виявлено переважно порушення лобних відділів (порушення мисленнєвої діяльності та регуляції інтелектуально-мнестичних дій), премоторних зон (організація всіх психічних актів, що виявляється у змінах динаміки мисленнєвого процесу), скроневих (запам’ятовування слів) та третичних зон.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні уперше проведено порівняльну оцінку змін психічних функцій у жінок з галюцінаторно-маячними розладами на матеріалі нейропсихологічного та патопсихологічного обстеження. При цьому використано як методики, що добре зарекомендували себе в роботі з даною категорією хворих (детально описані в відповідній науковій літературі та розповсюджено використовуються при диференційній діагностиці у клініці), так і методи, що раніше не використовувались у роботі з даною нозологічною групою.

2. В роботі показано роль патопсихологічного та нейропсихологічного дослідження у клінічному оцінюванні стану хворих. Визначено типові порушення когнітивної діяльності при шизофренії. Проведене дослідження дає змогу теоретично обгрунтувати необхідність застосування методів патопсихологічної та нейропсихологічної діагностики розладів, що дає можливість оцінки стану хворих на шизофренію.

3. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для розробки діагностичних критеріїв об’єктивної хворих на шизофренію за допомогою певних патопсихологічних та нейропсихологічних методик, для прогнозу стану хворих та можливостей їх соціальної реадаптації, для створення індивідуальних реабілітаційних програм. Автором відібрана і апробована група субтестів нейропсихологічних методик для здійснення експрес-оцінки когнітивного функціонування хворих на шизофренію. Використання методики експрес-діагностичної оцінки стану когнітивних функцій в умовах психіатричної клініки дає можливість більш об’єктивно оцінювати як стан хворих, так і його динаміку під впливом лікування, що дає можливість скоротити час перебування хворих у стаціонарі.

4. Нейропсихологічне обстеження виявляє певні розлади вищих психічних функцій у всіх хворих. Виразність їх варіює від стертих, що проявлялись при застосуванні сенсибілізованих проб, до цілком виразних порушень. Картина розладів вищих психічних функцій у хворих на шизофренію має особливий характер і відрізняється по своїй структурі від традиційних синдромів, описаних у клініці локальних органічних поразок головного мозку.

5. Відзначається широкий спектр симптомів, які можна кваліфікувати в такий спосіб:

симптоми порушення динамічних компонентів всіх видів психічної діяльності (по типу прушень «загальної нейродинаміки») у сполученні з модально-неспецифічними розладами короткочасної пам’яті, що свідчать про ослаблення модально-неспецифічного фактора «активації»;

симптоми порушення вищих форм регуляції у вигляді дефектів контролю, програмування, селективності й пластичності різних видів психічної діяльності, що свідчать про ослаблення, так званих, «передніх» факторів.

6. Нейропсихологічна симптоматика зі сторони конвексітальних відділів мозку, за результатами використаних у дослідженні методик, була чітко латералізована в одних випадках, в інших вона мала двосторонній характер. Визначено тенденцію до переваги правобічних і двосторонніх порушень над лівосторонніми.

7. В результаті нейропсихологічного дослідження у хворих з галюцінаторно-маячними розладами виявлено переважно порушення лобних відділів (порушення мисленнєвої діяльності та регуляції інтелектуально-мнестичних дій), премоторних зон (організація всіх психічних актів, що виявляється у змінах динаміки мисленнєвого процесу), скроневих (запам’ятовування слів) та третичних зон.

8. Для всіх обстежених хворих була характерна недостатність як активаційних, так і регуляторних аспектів психічної діяльності.

9. В результаті проведеного нейропсихологічного обстеження жінок, хворих на галюцинаторно-маячний психоз, виявлені не лише вражені функції, а й збережені, на які можна спиратись при розробці психокорекційної програми. В цілому наше дослідження підтверджує перспективність нейропсихологічного підходу у психіатрії.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНАЙШЛИ ВІДОБРАЖЕННЯ У НАСТУПНИХ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1.Федосова Л.О. Нейропсихологічне дослідження жінок з галюцинаторно-маячним психозом // «Архів психіатрії» (науково-практичний журнал Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України). – 2005. – Вип.4(43). – С. 173-174.

2.Федосова Л.О. Нейропсихологічний аналіз особливостей вищих психічних функцій у жінок, які страждають на галюцинаторно- маячні розлади // «Психічне здоров’я» (міждисциплінарний науково-практичний журнал). – 2006. – Вип.1(10). – С. 25-28.

3.Федосова Л.А. Нейропсихологическое исследование в работе психолога в психиатрии // Таврический журнал. – 2006. – Вип.2 – С.34-38.

АНОТАЦІЯ

Федосова Л. О. Нейропсихологічне дослідження галюцинаторно-маячних психозів у жінок. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі психології.

Міжнародна Кадрова Академія, Міжрегіональна Академія управління персоналом та Міжнародний Відкритий Університет. — Київ, 2006.

Дисертація присвячена нейропсихологічному вивченню особливостей вищих психічних функцій у жінок, які страждають на галюцинаторно-маячні розлади. В даній роботі представлені результат нейропсихологічних обстень 70 жінок, хворих на шизофренію. Виявлені деякі кореляційні характеристики психопатологічної симптоматики та нейропсихологічних показників.

Хворі були обстежені за допомогою набору нейропсихологічних проб, які складаються з сенсибілізованих проб, доповнених завданнями на дослідження мислення та конструктивного праксису. Латеральний профіль був побудований за допомогою Луганської карти латеральних ознак та Луганського сенсибілізованого опитувальника для визначення рукості. Нейропсихологічний профіль психічної діяльності складався за результатами обстеження хворих за допомогою нейропсихологічної методики експрес-діагностики «Лурія – 90». Вивчення конструктивного гнозису та праксису хворих на шизофренію проводилось за допомогою методики Рея-Тейлора.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для розробки діагностичних критеріїв об’єктивної хворих на шизофренію за допомогою певних патопсихологічних та нейропсихологічних методик, для прогнозу стану хворих та можливостей їх соціальної реадаптації, для створення індивідуальних реабілітаційних програм. Автором відібрана і апробована група субтестів нейропсихологічних методик для здійснення експрес-оцінки когнітивного функціонування хворих на шизофренію. Використання методики експрес-діагностичної оцінки стану когнітивних функцій в умовах психіатричної клініки дає можливість більш об’єктивно оцінювати як стан хворих, так і його динаміку під впливом лікування, що дає можливість скоротити час перебування хворих у стаціонарі.

Ключові слова: психологія, нейропсихологія, шизофренія, психоз.

АННОТАЦИЯ

Федосова Л. А. Нейропсихологическое исследование галлюцинаторно-бредовых психозов у женщин. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философии в области психологии.

Международная Кадровая Академия, Межрегиональная Академия управления персоналом, Международный Открытый Университет. — Киев, 2006.

Диссертация посвящена нейропсихологическому изучению особенностей высших психических функций у женщин, страдающих галлюцинаторно-бредовыми расстройствами. В данной работе представлены результаты нейропсихологических обследований 70 женщин, больных шизофренией. Выявлены некоторые корреляционные характеристики психопатологической симптоматики и нейропсихологических показателей.

Больные были обследованы с помощью набора нейропсихологических проб, состоящих из сенсибилизированных проб, дополненных рядом заданий на исследование мышления и конструктивного праксиса. Латеральный профиль строился с помощью Луганской карты латеральных признаков и Луганского сенсибилизированного опросника для определения рукости. Нейропсихологический профиль психической деятельности составлялся по результатам обследования больных с помощью нейропсихологической методики экспресс-диагностики «Лурия-90». Изучение конструктивного гнозиса и праксиса больных шизофренией проводилось с помощью методики Рея-Тейлора и кубиков Кооса (субтест для оценки невербального интеллекта, используемый в тесте Векслера и в нейропсихологической диагностике).

Практическое значение полученных результатов состоит в том, что результаты диссертационного исследования могут быть использованы для дифференциальной диагностики, объективной оценки состояния больных шизофренией, для прогноза их состояния и оценки возможностей социальной реадаптации. Использование методики экспресс-диагностической оценки состояния высших психических функций в условиях психиатрической клиники дает возможность более объективно оценивать как состояние больных, так и его динамику под воздействием лечения, что дает возможность сократить время пребывания больных в стационаре.

Ключевые слова: психология, нейропсихология, шизофрения, психоз.

ANNOTATION

Fedosova L. A. Neuropsychological study of women with hallucinatorno-delirious psychos. — Manuscript.

Dissertation is presented for the competition for academic degree of the Philosophy Doctor in Psihology.

International Personnel Academy, Interregional Academy of Personnel Management, International Open University. — Kiev, 2006.

The dissertation is dedicated to neuropsychological study of the particularities high psychic function beside womans, sufferring hallucinatorno-delirious disorders. In given clause the results of neuropsychological inspection 70 women with schizophrenia disorders. Some correlation descriptions of psychopathologic symptomatic and neuropsychologic indexes are exposed.

Sick were examined by means of set neuropsychological tests, consisting of sensibility tests, complemented beside tasks on study of the thinking and constructive pracsis. Lateral profile was built by means of Lugansk lateral cards sign and Lugansk sensibility for determination test of main hand. Neuropsychological profile to psychic activity was formed on result of the examination sick by means of the methods express-diagnosticses «Luriya-90». The study constructive gnosis and pracsis sick schizophrenic were conducted by means of methodes Yard-Taylor and cube Koosa (subtest for estimation intellect, used in Wechsler’s test and in neuropsychological diagnostics.

Practical importance of the results got lies in the fact that they can be used for differential diagnostics, objective estimation of schizophrenic patient’s condition in the process of the medical treatment for prognosis of their social rеhabilitation. The methods of express-diagnostics estimation of the condition high psychic function in condition used in a psychiatric clinic enables more objective to value both condition sick, and its speaker under influence of the treatment that enables shorten time of stay sick in permanent establishment.

Key words: psychology, neuropsychology, schizophrenia, psychos.